Про журнал

Галузь та проблематика

Основні тематичні напрями журналу:

розвиток методології воєнно-історичної науки;

вивчення історії війн, окремих воєнних кампаній та операцій;

дослідження досвіду будівництва, бойової, організаційної і мобілізаційної підготовки, військового управління, всебічного забезпечення воєнних (бойових) дій та бойового застосування збройних сил, їх видів і родів військ;

студіювання принципів, форм і способів збройної боротьби – воєнної стратегії та інші.

 

На сторінках збірника наукових праць “Воєнно-історичний вісник” розглядаються такі питання:

1. Розробка проблем методології воєнно-історичної науки;

2. Історія війн, окремих воєнних кампаній, операцій;

3. Історичний досвід будівництва, бойової, організаційної і мобілізаційної підготовки, військового управління, всебічного забезпечення воєнних (бойових) дій та бойового застосування збройних сил, їх видів і родів військ, інших силових структур;

4. Історичний розвиток законів, закономірностей, принципів, форм і способів збройної боротьби – воєнної стратегії, оперативного мистецтва, тактики;

5. Історія розвитку озброєнь, військової техніки, воєнної економіки, тилового і технічного забезпечення, оборонно-промислового комплексу, фортифікації і оборонного будівництва, організації збройних формувань, армії і флоту, військових органів та установ, військових навчальних закладів;

6. Історичний розвиток воєнних доктрин, напрямків геополітичної стратегії, концепцій міжнародної та національної безпеки;

7. Історичний досвід комплектування збройних сил, всебічної підготовки військ (сил), організації військової освіти, підготовки військових кадрів;

8. Історичні військові аспекти зовнішньополітичної діяльності та міжнародного військового співробітництва;

9. Історичний досвід застосування збройних сил у локальних війнах, збройних конфліктах, антитерористичних та миротворчих операціях;

10. Історія діяльності військових спецлужб, інших силових структур;

11. Історичний досвід ведення інформаційної та психологічної боротьби;

12. Військова діяльність видатних діячів, військова біографістика;

13. Історичний досвід діяльності державних органів влади, політичних партій, громадсько-суспільних рухів та організацій у військовій сфері;

14. Історичні аспекти воєнної археології, військово-музейної справи, військової преси і журналістики, воєнної статистики, історіографії і джерелознавства, мемуаристики, військової геральдики, уніформістики;

15. Історичний досвід організації морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил), шефських зв’язків з громадськістю.

16. Історичний досвід застосування сил безпеки і оборони в Антитерористичній операції, операції Об’єднаних сил та проти широкомасштабної збройної агресії російської федерарії проти України;

17. Підготовка військових фахівців: історичний досвід.

Процес рецензування

Редакційна колегія Збірника наукових праць  здійснює внутрішнє рецензування статей, що готуються до опублікування, та організацію проведення зовнішнього рецензування.

  1. Наукові статті, що поступили в редакцію, відповідають тематиці журналу, оформлені відповідно до Вимог, підлягають обов'язковому рецензуванню з метою їх експертної оцінки.
  2. Розглядаються тільки раніше не опубліковані рукописи.
  3. Зовнішня рецензія представляється авторами при поданні статті, що не виключає звичайний порядок внутрішнього рецензування.
  4. Заступник головного редактора визначає відповідність статті профілю журналу, вимогам до оформлення і направляють її на рецензування фахівцеві, докторові або кандидатові наук, який є визнаним фахівцем з тематики матеріалу, що рецензується.
  5. Рецензенти повідомляються про те, що прислані їм рукописи є власністю авторів і містять відомості, що не підлягають розголошуванню. Рецензентам не дозволяється робити копії статей. Рецензування проводиться конфіденційно. Порушення конфіденційності можливе тільки у разі заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, в усіх інших випадках її збереження обов'язкове.
  6. Рукопис передається рецензентові без вказівки яких-небудь відомостей про авторів.
  7. У рецензії вказується:

а) відповідність змісту статті її назві;

б) оцінка актуальності змісту рукопису;

в) оцінка форми подання матеріалу;

г) доцільність публікації статті;

д) опис достоїнств і недоліків статті.

У завершальній частині рецензії на рукопис на основі її аналізу мають бути дані чіткі висновки рецензента або про її видання в представленому виді, або про необхідність її доопрацювання або переробки (з конструктивними зауваженнями).

  1. У разі, коли рецензент не порекомендував статтю до публікації, редколегія може направити статтю на переробку з урахуванням зроблених зауважень, а також направити її іншому рецензентові. Текст негативної рецензії спрямовується авторові.
  2. Остаточне рішення про публікацію статті приймається редактором.
  3. Оригінали рецензій зберігаються в редколегії впродовж трьох років.

Етика публікацій 

Збірник наукових праць “Воєнно-історичний вісник” дотримується вимог, установлених Комітетом з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE), з якими можна ознайомитися за посиланням: www.publicationethics.org

Принципи етики публікацій редактора й видавця

  1. Редактор при прийнятті рішення про публікацію керується достовірністю поданих даних і науковою значимістю розглянутої роботи. Він має право здійснювати прийняття рішень за погодженням з рецензентами чи членами редакційної колегії.
  2. Інтелектуальний зміст рукописів редактор оцінює незалежно від попередніх заслуг, раси, етнічного походження, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, громадянства, соціального стану чи політичної філософії автора / авторів.
  3. Неопубліковані дані, розкриті в поданій на розгляд рукописі, не використовуються в особистих цілях і не передаються іншим особам без письмової згоди автора. Інформація з поданих рукописів залишається конфіденційною й не може використовуватися для отримання особистої вигоди.
  4. Редакційна колегія не публікує рукопис, якщо є фактура вважати, що це плаґіат.
  5. Редакційна колегія не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктної ситуації вживає всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Принципи етики публікацій рецензента

  1. Експертний огляд є обов'язковим кроком у прийнятті редакційних рішень та, якщо необхідно, у вдосконаленні статті через редакційні повідомлення з автором. Будь які рукописи та додаткові матеріали, отримані для рецензування, розглядаються як конфіденційні документи. Їх не можна демонструвати та обговорювати з третіми сторонами, які не мають на те повноважень від редакційної колегії.
  2. Рецензент дає об’єктивну й аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження. Особиста критика автора неприйнятна.
  3. Неопубліковані дані, отримані з поданих на розгляд рукописів, не використовуються рецензентом з особистою метою.
  4. Рецензент, який відчуває дефіцит кваліфікації у дослідженні, описаному в рукописи, або якщо він не може бути об’єктивним, зокрема у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, чи знає про відсутність часу, що робить його перевірку неможливим у призначений час, повинен повідомити про це редактора з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису.

Принципи етики публікацій автора наукової праці

  1. Автор / автори статті повинен / повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Сфальсифіковані чи свідомо неточні дані є неетичною поведінкою і неприйнятними.
  2. Автором повинно бути гарантовано, що поданий рукопис відповідає таким вимогам: описує цілком оригінальну роботу; не плагіат; не був опублікований в інших місцях будь-якою мовою; запозичені дані подаються з обов’язковим зазначенням автора та першоджерела.
  3. Авторство повинно обмежуватися тими, хто зробив вагомий внесок у розробку, оформлення, виконання або тлумачення повідомленого дослідження. Всі, хто зробив значний внесок, повинні бути зареєстровані як співавтори.
  4. Якщо автор виявить істотні помилки або неточності у науковій праці на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен негайно повідомити про це редакційну колегію та співпрацювати з редактором для відхилення чи виправлення документа. 

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Історія журналу

Видання засновано у 2011 році,  (Наказ МОН Украини № 1609 від 21.11.2011 ).