Армії країн флангів «санітарного кордону» під час антибільшовицьких війн 1918–1919 років: організація, оснащення, система військових звань
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2018-27-1-20-29Ключові слова:
«Санітарний кордон», країни Центральної та Східної Європи, головнокомандувач, організація армії, озброєння армії, система військових звань, Естонія, Королівство Фінляндія, визвольна Антибільшовицька війна, Королівство Румунія, Королівство Угорщина.Анотація
Після розпаду Російської й Австро-Угорської імперій деякі держави Центральної та Східної Європи зіткнулися з більшовицькою агресією. В 1918–1919 рр. у результаті Антибільшовицьких війн сформувалися фланги «Санітарного кордо ну», центрами яких стали Фінляндія та Румунія. Фінляндія, яка до цього не мала власної армії, зуміла відстояти свою незалежність і майже самостійно перемогти більшовиків у Визвольній війні. Більше того, вона стала регіональною силою в Балтії після того, як допомогла Естонії звільнитися від більшовизму. Румунія вела антибільшовицьку війну за національне об’єднання на два фронти: російській та угорський, незважаючи на це зуміла виграти війну, ліквідувати Угорську радянську республіку, відновити монархію в Угорщині та відбити більшовицькі атаки на Дністрі. Під час Антибільшовицьких війн відбувалося створення нових армій з нуля (Фінляндія й Естонія) або їх реорганізація і переоснащення відповідно до умов і можливостей краї н. Армії нових країн, їх організація, уніформа, система військових звань та озброєння формувались під впливом Німеччини, Росії та Швеції.
