ОНОВЛЕННЯ ВЕРТОЛІТНОГО ПАРКУ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ У 2022–2024 рр.: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Анатолій КАЛЯЄВ Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів, Україна), Україна https://orcid.org/0000-0002-5675-187X
  • Олеся КУЦЬКА Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів, Україна), Україна https://orcid.org/0000-0002-5595-2995
  • Андрій СЛЮСАРЕНКО Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова (Житомир, Україна), Україна https://orcid.org/0000-0001-7812-6277

DOI:

https://doi.org/10.33099/2707-1383-2025-55-1-37-42

Ключові слова:

армійська авіація, військово-технічна допомога, вертоліт, Збройні Сили України, Повітряні Сили.

Анотація

Мета роботи полягає в аналізі процесу оновлення вертолітного парку основних компонентів Сил оборони України після початку російської широкомасштабної агресії. Стаття побудована за проблемно-хронологічним принципом. Для дослідження процесу оновлення вертолітного парку використовувалась низка наукових методів, провідне місце серед яких посідають аналіз і синтез (із загальнонаукових), а також історико-порівняльний, історико-типологічний та джерелознавчий (зі спеціально-історичних). Наукова новизна статті полягає у тому, що досліджений авторами процес досі не був предметом зацікавленості науковців. У ході дослідження на підставі аналізу відкритих джерел встановлено, що упродовж перших двох років відбиття російської широкомасштабної агресії Сили оборони України отримали близько 140 вертольотів різного призначення. Переважна більшість із них належала до радянських моделей – середніх багатоцільових вертольотів Мі-8 (включаючи експортний варіант Мі-17) і ударних Мі-24 (включаючи експортний варіант Мі-35). Однак частина з них були відносно новими, виготовленими у рф після розпаду СРСР. Вибір країнами-партнерами для передачі Україні вертольотів саме радянського походження можна визнати цілком виправданим, адже українські пілоти й інженери мають великий досвід експлуатації таких машин, їх не треба перенавчати. До того ж, в Україні є необхідна база для обслуговування і ремонту таких вертольотів. Переважна більшість переданих країнами-партнерами вертольотів (усі Мі-24/35 і, ймовірно, більшість Мі-8/17) надійшли на озброєння армійської авіації Сухопутних військ ЗС України. Із вертольотів західного виробництва були передані три машини Sea King, дві UH-60A і дві Н125. Ці вертольоти потрапили до авіації ВМС ЗС України (Sea King), Головного управління розвідки Міністерства оборони України (UH-60A), Державної прикордонної служби України (Н125).

Біографії авторів

Анатолій КАЛЯЄВ, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів, Україна)

доктор наук з державного управління, професор

Олеся КУЦЬКА, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів, Україна)

доктор історичних наук, професор

Андрій СЛЮСАРЕНКО, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова (Житомир, Україна)

доктор історичних наук, професор

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-25

Як цитувати

КАЛЯЄВ, А., КУЦЬКА, О., & СЛЮСАРЕНКО, А. (2025). ОНОВЛЕННЯ ВЕРТОЛІТНОГО ПАРКУ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ У 2022–2024 рр.: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ. Воєнно-історичний вісник, 55(1), 37–42. https://doi.org/10.33099/2707-1383-2025-55-1-37-42