НОВИЙ ПОГЛЯД НА ПЕРЕБІГ ХАРКІВСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ НАВЕСНІ 1942 РОКУ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2025-56-2-33-40Ключові слова:
Харківська операція 1942 року, Барвінківський виступ, Південно-Західний фронт, танкові корпуси, вермахт, Червона армія.Анотація
У статті, на основі сучасних досліджень, розглянуто Харківську наступальну операцію радянських військ у травні 1942 року. На етапі планування наступу на Харків радянське командування, отримавши розвіддані про можливий наступ ворога, не внесло корективи у розподіл військових підрозділів на фронтах і не скасувало наступ. Усупереч реальним обставинам, війська Південно-Західного фронту розпочали наступальну операцію, метою якої був розгром Харківського угруповання німців, заволодіння Харковом та створення умов для наступу вглиб України. Співвідношення сил обох сторін було майже рівним, однак, німецькі піхотні дивізії на той час мали великий бойовий досвід і значну перевагу над радянськими стрілецькими дивізіями у вогневій потужності, ударній силі, засобах управління та зв’язку. В результаті радянські війська зазнали поразки та змушені були перейти до оборони у невигідних умовах.