РАДЯНСЬКА СПЕЦПРОПАГАНДА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: СТРУКТУРА, ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ

Анотація

У статті висвітлено основні віхи розвитку структури органів спецпропаганди Червоної армії під час Другої світової війни, зокрема створення спеціальних пропагандистських відділів та їх завдання щодо впливу на моральний стан противника. Проаналізовано радянські технічні засоби впливу під час забезпечення бойових дій, описано звукомовні станції, гучномовні установки, пропагандистську авіацію, а також друковані засоби агітації. Особлива увага приділена ефективності цих засобів, їх технічним характеристикам та обмеженням у бойових умовах. На прикладі Кримської та Корсунь-Шевченківської операцій Червоної армії розглянуто роботу фронтових відділів пропаганди. Зокрема, проаналізовано методи впливу, включаючи використання листівок, звукомовних установок та пропаганди полону, а також їх вплив на моральний стан противника. Встановлено, що до 1944 р. радянська воєнна пропаганда остаточно сформувалася, а інформаційний вплив на війська став окремим напрямом забезпечення бойових дій. Наявні у Червоній армії технічні засоби виготовлення та розповсюдження спецпропаганди (гучномовні станції, друкарні, агітаційні снаряди тощо) у цілому дозволяли на належному рівні вести агітацію серед військ противника. Поєднання усної та друкованої агітації, можливості різних способів розповсюдження агітаційних матеріалів забезпечувало своєчасну інформаційну підтримку операцій Червоної армії. Попри спроби противника зберегти бойовий дух, систематичний інформаційний тиск у поєднанні з воєнними успіхами Червоної армії призвів до масових випадків здачі у полон під час Кримської та Корсунь-Шевченківської операцій радянських військ 1944 року. Викладена у статті інформація допоможе у вирішенні актуальних військово-практичних завдань в умовах сучасних гібридних конфліктів.