Організаційні структури військової розвідки і контррозвідки в Українській Державі гетьмана П. Скоропадського (квітень–грудень 1918 р.)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2018-28-2-23-28Ключові слова:
військова розвідка і контррозвідка, військова дипломатія, військовий аташат, Збройні сили Української Держави, резидентура, закордонний відділАнотація
У статті висвітлено процес становлення організаційних структур і пріоритетні напрями діяльності військової розвідки і контррозвідки, військової дипломатії Української Держави гетьмана П. Скоропадського у квітні–грудні 1918 рок у. Доведено, що діяльність цих структур була спрямована на забезпечення пріоритетних стратегічних зусиль Генерельного штабу в інтересах оборони, виявлення найнебезпечніших для держави зовнішніх загроз. Встановлено, що саме в цей період відбулося чітке розмежування функцій між військовою розвідкою та військовою дипломатією шляхом створення військового й військово-морського аташату при диппредставництвах України; налагоджено діяльність резидентур закордонного відділу Генштабу, які у своїй роботі поєднували збір інформації з акціями політико-пропагандистського впливу в інтересах Української Держави.
