МІЖНАРОДНЕ ВІЙСЬКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ СПІЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ (1992–2022 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-55-71Ключові слова:
Збройні Сили України, Спільна політика безпеки та оборони, міжнародне військове співробітництво, євроінтеграціяАнотація
У статті запропоновано історичні етапи, у межах яких відбулися реформування на стратегічному рівні у структурі та завданнях Європейського Союзу (далі – ЄС) у межах Спільної політики безпеки та оборони (далі – СПБО) у відповідь на зміни міжнародного безпекового середовища. Виділено три етапи розвитку та реформування СПБО, останній з яких спричинений повномасштабним військовим вторгненням Росії в Україну. Показані ключові зміни СПБО та їх вплив на міжнародне військове співробітництво (далі – МВСп) ЗС України на відповідних етапах, виділені підходи до визначення завдань МВСп ЗС України у період воєнного стану - зосереджується на забезпеченні отримання та застосування міжнародної військової допомоги та підготовки особового складу ЗС України до виконання завдань за призначенням з урахуванням переоснащення парку озброєння та військової техніки (далі – ОВТ) на західні зразки.