ПІХОТНА АРТИЛЕРІЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: НІМЕЦЬКИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-46-4-65-77Ключові слова:
піхотна артилерія, піхотна гармата, вермахт, організаційно-штатна структура, Друга світова війнаАнотація
Німецький підхід до організації піхотної артилерії в роки Другої світової війни відзначався продуманістю і системністю. Він передбачав як технічні заходи (створення артилерійських систем відповідного призначення), так і організаційно-штатні (введення підрозділів піхотної артилерії в структуру полків, а в окремих випадках – батальйонів). До початку 1930-х рр. в Німеччині були створені два основних взірці артсистем цього класу – легка піхотна гармата leIG 18 і важка sIG 33. Після початку Другої світової війни головним напрямком їх удосконалення стало підвищення мобільності, зокрема, створення самохідних артилерійських установок з гарматами sIG 33. Основною організаційною формою піхотної артилерії була полкова рота піхотних гармат. Однак в деяких випадках легкі піхотні гармати вводились в стркутуру батальйонів. Це обумовлювалось специфікою піхоти рігських стрілецьких і танкових дивізій.