ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ В ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД (2014–2022 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2024-54-4-25-34Ключові слова:
санаторно-курортне лікування, оздоровлення, військовослужбовці, медична реабілітація, путівки на санаторно-курортне лікування, члени сімей військовослужбовців.Анотація
У статті досліджено питання санаторно-курортного лікування військовослужбовців Збройних Сил України. Показано динаміку зменшення кількості військових санаторіїв та ліжкового фонду санаторно-курортних закладів Міністерства оборони України за роки незалежності на основі попередніх наукових досліджень.
Проаналізовано зміни до законодавчих актів, що суттєво обмежили військовослужбовців та членів їхніх сімей у можливості отримання путівок в особливий період. Із 2014 р. при виділенні путівок на санаторно-курортне лікування почав застосовуватися фінансовий критерій доходів сім’ї військовослужбовця, а не медичні показники. З 2016 р. оплата 25 % або 50 % вартості санаторно-курортних путівок здійснювалася за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї, у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, не перевищував трьох прожиткових мінімумів. При більшому доході сім’ї путівки для військовослужбовця та членів родини сплачувалися за собівартістю.
В умовах російської агресії проти України стали більше виділяти путівок для медичної, медико-психологічної реабілітації для військовослужбовців – учасників бойових дій і менше для військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей.
