МОБІЛІЗАЦІЯ У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ 1938 РОКУ

Анотація

У 1938 р. через загрозу з боку нацистської Німеччини, яка вимагала території Чехословаччини, населені німцями (судетськими німцями), чехословацький уряд оголосив мобілізацію військового резерву. Це був найбільший призов в історії держави – на той час до армії було зараховано понад 1,1 млн чоловіків (у країні з 15 млн населенням). Призвані чоловіки походили з усіх національностей, що складали населення Чехословаччини, тому їхнє ставлення до чехословацьких збройних сил різнилося. Якщо чехів вважали надійними солдатами, то німців (та угорців) – їхньою протилежністю. Серед них були й інші національні меншини – словаки, русини/українці, поляки. Незважаючи на ці відмінності, чехословацька мобілізація відповідала всім її вимогам. Призовників належним чином зарахували до армії, більшість із них лише за кілька годин після призову 23 вересня 1938 року. Згідно з підготовленими планами вищого командування армії, були сформовані нові частини, що зайняли призначені позиції поблизу кордонів, щоб бути готовими до відбиття німецького нападу.
Успіх чехословацької мобілізації став результатом систематичної та тривалої підготовки, що розпочалася фактично з моменту створення Чехословацької Республіки у 1918 році. Крім того, мобілізація була поступовим процесом, і набір понад 1,1 млн чоловіків був розтягнутий на певний період часу. Хоча Чехословаччина й була готова захищатися, цього не сталося. Прийнявши Мюнхенську угоду, що змусила Чехословаччину передати свої прикордонні території Німеччині, чехословацькі збройні сили так і не мали можливості довести свою якість на полі бою. Несхвалення цього рішення також стало початком сумнівів щодо капітуляції Чехословаччини, що призвело до дискусії щодо того, чи має Чехословацька Республіка чинити опір, незважаючи на очікувані втрати.