ПРІОРИТЕТНА РОЛЬ НАУКИ ТА ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОЇ РСР У РОЗВИТКУ ЯДЕРНО-ЗБРОЙОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ (1920-ті – 1940-ві рр.)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2025-57-3-57-68Ключові слова:
історія озброєння, військово-промисловий комплекс, ядерна зброя, видобуток урану, хімічна металургіяАнотація
На основі аналізу літературного і архівного матеріалу, а також власних досліджень доведено, що у 1920-х – 1940-х рр. в Українській РСР були проведені науково-дослідні і науково-практичні роботи, що мали непересічний і пріоритетний характер у виготовленні Радянським Союзом атомної зброї у другій половині 1940-х років. В Одесі зароджувалася радіологія і хімічна металургія важких природних ізотопів. У Харкові вдруге у світі, але вперше в СРСР, розчепили атомне ядро, виконали фундаментальні роботи з ізотопного збагачення природного урану, офіційно заявили про необхідність і можливість мати в СРСР ядерну зброю, зробили перші практичні кроки у складанні «атомного проєкту СРСР». У Кривому Розі і Жовтих Водах вперше на теренах європейської частини СРСР віднайшли радіоактивні гірські породи, що стало передумовою для відкриття Первомайського родовища урану. Воно зіграло найважливішу роль у забезпеченні урановою сировиною радянського збройового атомного проєкту. У Кам’янському створили унікальні технології переробки первомайських залізо-уранових руд і забезпечили якісно новий рівень постачання уранових матеріалів для виробництва атомної бомби.