БИТВА ЗА ДНІПРО 1943–1944 рр. У ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ ІСТОРИЧНИХ СТУДІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2025-57-3-85-99Ключові слова:
історіографія, Друга світова війна, Східний фронт, битва за Дніпро, концепція докорінного перелому і вирішальних перемогАнотація
У пропонованому дослідженні автор узагальнив наукові уявлення про радянсько-німецьку битву за Дніпро 1943–1944 рр., що сформувалися у зарубіжній воєнно-історичній науці. Дослідник проаналізував наукові розвідки та фундаментальні праці провідних американських, британських та німецьких істориків, які спеціалізувалися і спеціалізуються на подіях німецько-радянського протистояння на Східному фронті у 1941–1945 роках. Широко застосовуючи методи аналізу, синтезу та джерелознавчої критики, автор дійшов висновку, що західна історіографія проблеми значною мірою повторює концептуальні підходи та судження, що сформувалися довкола битви за Дніпро в радянській науковій мілітаристиці, розділяючи сталінські тези про «переломний 1943 рік», у межах якого найбільш знакові перемоги Червоної армії відбулися під Сталінградом й на Курському виступі, а битва за Дніпро стала лише завершенням докорінного перелому на Східному фронті на користь СРСР. Дослідник наголошує, що таке бачення битви за Дніпро західними істориками є закономірним, оскільки переважна більшість проаналізованих праць базується на мемуарах радянських полководців, повідомленнях радянських, американських і британських періодичних видань часів війни та розвідках радянських військових істориків, що публікувалися у відкритих (несекретних) воєнно-історичних виданнях.
