ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖОГО ВСЕВОЛОДА ЗМІЄНКА
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2025-58-4-68-79Ключові слова:
УНР, епістолярна спадщина, українська еміграція, біографія, автобіографія, українці в Польщі, діаспора, історія українського війська, міжвоєнний період, громадська діяльність.Анотація
Автор статті проаналізував епістолярну спадщину генерал-хорунжого Армії УНР Всеволода Змієнка як джерело вивчення його громадської діяльності в умовах еміграції. Уперше до наукового обігу вводиться масив архівних документів із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади України (фонди №№ 647, 3527), що містять понад 200 одиниць листування, записок, чернеток та службових документів. Особливу увагу приділено вхідним листам від колишніх військовослужбовців, українських організацій та приватних осіб, що засвідчують роль В. Змієнка як комунікаційного посередника, організатора, наставника та захисника інтересів еміграційної громади. Проаналізовано його участь у патронатній, правозахисній, соціальній, освітній та публічній діяльності. Висвітлено значення Академічних курсів при Генеральному штабі УНР, де В. Змієнко виступав як викладач і методист. Епістолярна спадщина розглядається як інструмент збереження національної ідентичності, горизонтальних зв’язків та мобілізаційного ресурсу в еміграції. Стаття відкриває нові перспективи для дослідження українського офіцерства в екзилі, персонального лідерства та функціонування політичної культури бездержавного періоду.
