РОСІЙСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ ШТУРМОВИХ ДІЙ: ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (1995–2020)

Анотація

У статті проаналізовано російську історіографію штурму та штурмових дій за тематикою дисертаційних праць, захищених у 1995–2020 роках. Дисертації розглядаються як важливе джерело для історіографічного осмислення розвитку воєнної думки. Автори виокремили основні напрями наукових пошуків, зокрема воєнно-історичні дослідження штурму; ведення штурмових дій у різних середовищах (міські, гірські, лісисті умови); організаційне забезпечення, управління бойовими діями та їх координація; інженерно-технічне забезпечення штурмових дій; морально-психологічне забезпечення особового складу російської армії. Автори окреслили особливості формування історіографії штурмових дій, проаналізували методологічні підходи, узагальнили ключові висновки досліджень, обґрунтували рекомендації. З’ясовано, що більшість праць мають прикладне спрямування й орієнтовані на військову практику, проте, спостерігається фрагментарність досліджень і недостатнє використання гуманітарних, порівняльних і міждисциплінарних підходів. Визначено ключові тенденції у висвітленні проблематики штурмових дій у російській воєнній науці та окреслено перспективи подальших розвідок з урахуванням новітніх технологій і досвіду сучасних збройних конфліктів. З’ясовано, що історіографічний аналіз цих досліджень є цінним для української воєнно-історичної науки, що дає змогу системно осмислити методологічні підходи, тематичні пріоритети та практичні акценти противника, виявити сильні й вразливі місця його військово-історичного дискурсу, а також слугує базою для порівняльних студій, критичного переосмислення власного досвіду бойових дій і формування актуальних дослідницьких напрямів у контексті сучасної війни.