ВОЄННІ ДІЇ У ПРИАЗОВ’Ї НА ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬК В УКРАЇНУ (ЛЮТИЙ–ЛИПЕНЬ 2022 р.)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2026-59-1-35-49Ключові слова:
російсько-українська війна, Приазов’я, Азовське море, Азовська операційна зона, Військово-Морські Сили Збройних Сил України, Чорноморський флот, морська блокада, оборона Маріуполя, мародерство.Анотація
У статті розкрито особливості воєнних дій у Приазов’ї на початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Показано співвідношення сил російської федерації та України в Азовській операційній зоні в лютому 2022 р., а також комплексно проаналізовано цілі, завдання та характер дій військово-морських сил сторін під час повномасштабної російсько-української війни, з особливим акцентом на подіях, пов’язаних із обороною Маріуполя у лютому–липні 2022 року. Дослідження ґрунтується на матеріалах офіційних зведень, відкритих джерел, аналітичних оглядів, свідчень учасників подій та повідомлень розвідувальних структур.
Обґрунтовано підпорядкований, проте, стратегічно важливий характер воєнних дій в Азовському морі, які російське командування розглядало не як самостійну морську операцію, а як інструмент забезпечення сухопутного наступу, блокади приморських міст і формування сухопутного коридору до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. Показано, що контроль над акваторією Азовського моря відігравав допоміжну, але критично важливу роль у реалізації загального оперативного задуму російської федерації на південному напрямку.
Уточнено роль Військово-Морських Сил Збройних Сил України в обороні Маріуполя як чинника стримування морської активності противника в умовах його чисельної та технічної переваги. Особливу увагу приділено аналізу ураження великого десантного корабля «Саратов», оперативно-психологічне значення якого виходило за межі тактичного успіху та справило стримувальний вплив на подальші дії Чорноморського флоту російської федерації у прибережній зоні Азовського моря.
Окремо проаналізовано практику використання росією цивільної портової інфраструктури Азовського моря (Маріуполь, Бердянськ) як складової окупаційної економіки, що поєднувала військово-логістичні функції із системним привласненням матеріальних ресурсів, незаконним захопленням іноземних торговельних суден та іншими формами міжнародно-протиправної діяльності.
