ТАТАРСЬКІ ВІЙСЬКА ХАНА ТОХТАМИША У БИТВІ НА ВОРСКЛІ 1399 р.: ОЗБРОЄННЯ, ТАКТИКА ТА ПЕРЕБІГ КАМПАНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2707-1383-2026-60-2-24-34Ключові слова:
Велике Князівство Литовське, Золота Орда, татари, воєнне мистецтво, битва, військо, тактика, втрати.Анотація
У статті аналізується участь татарських загонів хана Тохтамиша як військового союзника князя Вітовта Кейстутовича у битві на р. Ворскла 1399 року. Встановлено, що наприкінці XIV ст. чимало татар мешкало у Великому Князівстві Литовському та брало участь у військових кампаніях князя. Розглянуто передумови появи татар у князівстві, орієнтовну чисельність їх військ, озброєння, перебіг битви, акцентовано на тактичному маневрі «оманливий відступ» та проаналізовано наслідки битви. Доведено, що ординці мали не лише чисельну перевагу, а й застосували більш ефективну тактику, аби не штурмувати ворожий укріплений табір. З’ясовано, що битва мала великі наслідки, насамперед для Тохтамиша, котрому не вдалося повернути ханський престол, а князівство не змогло здобути усі руські землі та отримати вихід до Чорного моря. Припускається, що князь Вітовт зробив висновки після битви, перейняв в ординців тактичні прийоми, зокрема «оманливий відступ» та застосував їх у війні проти Тевтонського Ордену, зокрема у битві поблизу Грюнвальда 1410 року.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.